Халіфат на землях "Калевали"

Коли б хтось сказав, що Батьківщина маршала Маннергейма стане одним з небагатьох теренів для діяльності радикальних ісламських угруповань, мабуть, відправив під три чорти того вістуна. Але на сьогодні ситуація складається саме так, що Фінляндію сміливо можна зарахувати до переліку країн, населення якої найшвидше ісламізується мирним шляхом. І це у той час, як проголошені конституціями ісламські республіки Іран, Афганістан і Пакистан здійснюють політику, що йде у розрізі з "загальним ісламським правом"!
Занадто толерантне ставлення фінляндського суспільства до "добровільної ісламізації" може зіграти поганий жарт. Варто наголосити, що поряд зі Швецією, Норвегією та Данією у Фінляндії відбувається різке збільшення охочих до вчення Магомета й святої для мусульман книги "Коран" (араб. أَلْقُرآن), особливо серед корінного населення. Адже не є таємницею, що переважна більшість мігрантів – це мусульмани, а отже вони не потребують повторного навернення в іслам.
Процес, який ось вже як кілька років відбувається у Фінляндії, є наслідком бездумної політики урядовців, що потурають різним грантожерським організаціям. Останні, у свою чергу, розповідаючи про всюдисущу рівність і шанування різноманіття культур насправді підмінюють поняття. Зокрема через вживлення в систему освіту ґендерно-толерантних теорій багато фінляндців полишають лави місцевої євангелістсько-лютеранської церкви (аналогічна ситуація й з іншими християнськими течіями).
Деякі релігієзнавці часто порівнюють іслам із католицтвом. А проте, для самих мусульман ця релігія не церква (як інститут), а швидше практичне застосування норм законів "переданих янголами Аллаха пророку Магомету". Стовпи ісламу (шахада, салят, закят, саум і хадж), прописані у різних аятах “Корану”, вказують вірним послідовникам пророка, коли потрібно молитися, постити, здійснювати паломництво до святинь, а головне – як боротися з невірними (араб. كافر).
Що ж до Фінляндії, то за останні 5 років ця північноєвропейська країна прихистила тисячі мігрантів мусульманського віросповідання, які у гонитві за соціальною допомогою не збираються відмовлятись від своїх "печерних традицій". Окрім відвертих радикалів, що прагнуть встановити халіфат в Європі під прапором "Ісламської Держави", на Батьківщину маршала Маннергейма переселилися й ті, хто замість терактів і насилля просуває так званий політичний ісламізм. Необхідно підкреслити, що і ті, й інші однаково небезпечні, проте саме представники політичного ісламізму користуючись демократією та парламентаризмом цілком законно входять до органів влади тієї ж Фінляндії, щоб згодом перетворити її на осердя мусульманства.
В усьому саме представники останньої течії мають свої мечеті та легальні організації, а в середовищі європейських мусульман вони впевнено користуються стійкою підтримкою. Фінансування здійснюється через програму просування політичного ісламу урядів таких країн, як Туреччина, Катар, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати та Бахрейн. Зокрема представники громади мусульман Фінляндії неодноразово стають учасниками публічних скандалів через утиски прав жінок, домашнє обрізання дітей, сімейне насилля та зневагу до рівноправності й свободи.
Свобода віросповідання, яка панує у Фінляндії, насправді оманлива як і свобода слова, бо вона не стосується практикуючих християн і прибічників традиційних цінностей. Не дивно, що молодь країни, розуміючи, які наслідки несе насадження політки мультикультурної толерантності, виступають не тільки проти побудови мечетей, але й пропагування ґендерної ідеології у шкільних підручниках. Зазначимо, що більшість представників мусульман Фінляндії безпосередньо пов'язані з політичним керівництвом вищеназваних ісламських країн, а отже їм на руку чинити перешкоду інтеграції цієї релігійної спільноти у фінляндське суспільство та впливати на його життя в цілому.
Сунітська країна, подібна Саудівській Аравії, для запобігання зовнішньому політичному впливові, не допустить, щоб шиїтський Іран фінансував будівництво мечетей на її території; Іран теж не дозволить, щоб Саудівська Аравія або Пакистан фінансували мечеті на його території. У цьому питанні Європі, а не одній тільки Фінляндії, треба брати приклад з мусульманського світу, відкидаючи лібералізм і толерантність, адже необхідно пам'ятати: там, де політичний іслам твердо став на ноги, закони демократії, права людини та гуманізм вже не будуть дотримуватись. Тому державним органам європейських країн важливо заздалегідь подбати про шляхи перешкоджання поширенню цієї шкідливої ідеології, аби невдовзі добровільно не опинитись у межах відновленого халіфату.

На останок зазначимо, що рідне нам християнство пройшло через віки розколів і реформ, боротьби внутрішньої та зовнішньої, тому відносно інтегрувалася у сучасне суспільство. А ось іслам живе за тими ж правилами, що й в VII ст., майже не зазнавши суттєвих змін. Саме ця цивілізаційна прірва не дає мусульманам жити спокійно, тому від їхнього ментального дискомфорту страждають оточуючи їх люди.

 

© Калєв КОРПІНЕН