Сучасна Абхазія як "дзеркало" кремлівської окупації

Цьогоріч виповнюється 25 років з дня падіння Сухумі — трагічної дати в абхазькій війні, що поклала початок наступу Кремля на Грузію, згодом після чого картвельський народ відчув на собі етнічні чистки та вигнання з рідних домівок. Ті події стали однією з найкривавіших сторінок в сучасній історії Грузії та всієї Східної Європи. Десятки тисяч картвелів були вбиті за етнічною ознакою, а сотні тисяч були вигнані зі своїх будинків в ході штучно створеного і підігрітого ззовні конфлікту.

Цей злочин, вчинений під приводом захисту "абхазького етносу" від грузинської держави, в реальності служив лише задоволенню геополітичних амбіцій Московії, яка намагається зберегти свій вплив на Південному Кавказі й по нині. З 1993 р. так звана РФ фактично окупує 20% грузинських територій, не дозволяючи сотням тисяч карвтелам повернутися у свої будинки й не допускаючи відновлення територіальної цілісності Грузії. Однак апетити окупантів ростуть, і через 25 років після захоплення Абхазії та Цхінвальського регіону (Самачабло) вони вже не задоволені наявним у них там становищем і можливостями.

Сьогодні окупанти пред'являють претензії до тих, кого ще недавно використовували в якості прикриття для війни проти грузинського народу. Цього тижня на шпальтах головної пропагандистської газети Кремля "Комсомольській правді" вийшов великий матеріал, присвячений московсько-абхазьким відносинам, автор якого стверджує, що російськомовне населення в Абхазії нібито піддається численним утискам з боку самопроголошеної влади регіону. Написана в характерній для цієї газети шовіністичній і безцеремонній манері стаття, відбиває погляд на Абхазію з позиції "московського господаря", що розповідає про свою "законно придбану вотчину".

У статті наводяться історії з життя кількох російських сімей, що живуть в окупованому регіоні Грузії. Пропагандист з "Комсомольської правди" описує їхнє минуле та активну допомогу в боротьбі проти картвелів у 1980-1990-ті рр. не заперечуючи, що саме Москва зіграла ключову роль в розпалюванні та підтримці абхазького сепаратизму, а значить російські громадяни, на його думку, заслужили гідне життя в сучасній Абхазії. Однак, всупереч цим мріям, сьогодні для них настали важкі часи, а всі вони постраждали від розгулу "абхазької русофобії".

На сьогодні в Абхазії розгорнуто справжнє "полювання на росіян": у когось абхазькі сепаратисти відібрали будинок і викинули на вулицю, когось жорстоко побили й поламали ноги за підтримку російської культури. І це, всупереч тому, що саме громадяни РФ допомагали виганяти картвельське населення під час війни у 1990-ті рр.! У той час, як відібрані у громадян Грузії будинку журналіст "Комсомольської правди" називає "трофейними" і вважає їх захоплення цілком нормальним явищем, до російської власності та прав росіян в Абхазії у нього зовсім інше ставлення — балансуючи на межі відвертого неофашизму, у статті представлено російський народ як доброчесного і справедливого, котрий несе мир пригнобленим сусідам, а ось абхазів іменують заздрісними та мстивим етносом, у якого відсутні будь-які моральні цінності та етичні установки.

Але нічого дивного у тому, як поводяться визволені абхази зі своїми визволителями немає. Масштаби фінансової допомоги, наданої Кремлем місцевим сепаратистам "за боротьбу з грузино-фашистами", на правду розбестили їх, перетворивши не на покірних, а на відірваних від реальності корупціонерів і бандитів, що можуть грабувати, ґвалтувати й вимагати більшого. Виявляється, 9 мільярдів рублів, спрямовані за останні 2 роки з Кремля в захоплений ним регіон Грузії, "зникли, майже не залишивши за собою й сліду". Втім, тут же, на своє виправдання "Комсомольська правда" виправдовуючи ситуацію, що склалася, нагадує — проте в окупованій Ґудауті стоїть військова база РФ, а на це ніяких грошей не шкода!

Дивно, як багато росіян готові пожертвувати власними правами, честю й гідністю, аби забезпечити міфічне військове панування своєї "наддержави" — особливо, щодо таких маленьких країн, як Грузія. Фактично "Комсомольська правда" резюмує підсумок кремлівсько-абхазьких відносин, що склалися за останні 25 років безперервної окупації. Складно повірити, що кривава бійня, розв'язана РФ у Грузії в 1990-ті рр. й призвела до смерті та страждань тисяч ні в чому не винних людей, сталася лише для того, щоб сьогодні на окупованій території виник цей потворний зразок відносин, побудованих на взаємній недовірі, ненависті й обмані.

Вражає ще й той факт, що російськомовне населення, живучі в окупованій Абхазії, не тільки не усвідомило масштабів злодіяння, скоєного Москвою проти Грузії, а й вважає це своїм досягненням і заслугою. Вони навсправжки пишаються наданою ними допомогою у вигнанні й знищенні картвелів і впевнені, що це повинно стати для них гарантією безпеки та пропуском у "хороше життя" в Абхазії, яку вони вже вважають своєю власністю. Але такого не буває, панове окупанти, оскільки Абхазія не належала вам і ніколи не буде належати.

Досконале зло завжди повертається бумерангом, і сьогодні ви вже починаєте відчувати це на собі. Громадяни РФ, котрі раділи вигнанню грузинського народу і захоплювали залишені ними будинки тепер відчують подібне й на собі, але це тільки початок. Наголосимо, що Грузія неодмінно відновить свою територіальну цілісність і поверне втрачені території, а ось окупантам слід серйозно задуматися, як би не опинитися на той час викинутими на смітник своїми вчорашніми "друзями" і колишніми кримінальними спільниками в Абхазії.

 

© Нодар ПАТАРАЯ