Як Піночет прийшов до влади

11 вересня 1973 р. сталося те, що сформувало новий вигляд опору егалітаризму у світі. Переворот у Чилі під проводом Ауґусто Піночета. Варто сказати, що переворот був радше контрпереворотом, адже диктатор-соціаліст Сальвадор Альєнде закручував гайки в країні і радив правим замовкнути, бо соціалізм в країні вже був невідворотним.

Як виявилось, військові змогли знайти "відворотність" у соціалізмі і зупинили навалу червоних. Ідеолог лівих Карлос Альтамірано, що закликав правих "боягузів" не тікати з країни і відповідати за свої вчинки дивним чином втік одразу ж після дзвінка від Альєнде з повідомленням про початок перевороту військових.
Влада Альєнде любила "провокувати" опозицію майже як наш Янукович: наприклад, задовго до самого путчу військових соціалісти хотіли вчинити переворот на двох військово-морських базах, перебити вищих офіцерів і обстріляти інші частини ВМС, імітувавши фашистський путч на флоті. На щастя, провокацію було викрито, а нитки причетності потягнулись до соціалістичних лідерів.
Як і усі ліві, у Чилі вони орієнтувалися на маси - і це був хибний шлях. "Пролетаріат" чомусь не став на бік президента-узурпатора Альєнде, при чому в опозиції до нього поступово ставали парламент, конституційний суд та військові. Все це завершилось 11 вересня штурмом президентського палацу і самогубством червоного диктатора попри усі гарантії його безперешкодного виїзду з країни.
Іноді підступає комок до горла, коли розумієш, що у схожій у чомусь ситуації, наші громадяни не повели себе як чилійці. Що наші генерали не захотіли слави Піночета і ніхто не вчинив навіть спроби путчу, коли Янукович робив конституційний (чи антиконституційний, не має різниці) переворот. Але є одне але - в нас є вороги, і є стадіони. Якщо хтось знає, то Піночет свого часу розстріляв купу червоних на стадіоні Насіональ в Сантьяго. Так ось, Донбас-арена теж має іноді використовуватись не за прямим призначенням.
P.S. Одним з соратників Аугусто Піночета був бригадний генерал Міґель Краснов-Марченко (наполовину донський, наполовину кубанський козак за походженням). За часів Піночета служив у розвідці, нині сидить у тюрмі Кордильєра в Чилі. Засуджений за злочини проти людяності, мабуть один з найкращих українців-козаків нашого часу.

 

© Ярослав БОЖКО