Традиціоналізм і консервативна революція

Багато діячів правого руху та і лівого і ліберального теж дуже мало і рідко розрізняють консервативну революцію і інтегральний традиціоналізм. У той час, як певна різниця між поняттями дійсно є, і її слід знати принаймні тим, хто такі погляди сповідує...

Тож, по-перше слід згадати, що таке тісне сплетення німецької консервативної революції і інтегрального (примордіального) традиціоналізму сталося в нас внаслідок впливу московського шовіністичного філософа Алєксандра Дугіна, який нерідко підтасовував факти (зокрема, йому належить дуже сумнівне твердження, що члени військової поліції Schutzstaffel-SS були не ортодоксальними націонал-соціалістами, а саме таємними консервативними революціонерами, у той час як логічніше таємних консервативних революціонерів було б якраз шукати серед пруської військової аристократії Wehrmacht-у, наприклад полковника Отто фон Штауффенберґа). По-друге, важливо окреслити географію обох явищ: у вузькому значення консервативними революціонерами є лише німецькі мислителі 1920-1930-х рр. як Артур Мьоллер ван дер Брук, Ернст Юнґер, Ернст Нікіш, Едґар-Юліус Юнґ, Вернер Зомбарт та інші. Ідеал їх боротьби (хоча і не остаточний) - це Середньовічна Європа. Ієрархія, однак ще не доведена до радикально-кастового ладу, мілітаризм і військові походи, можливість проявити себе і цим перейти у вищий стан (дворянство і так далі) не виключається, а заохочується. Захоплення Середньовіччям багато у чому успадковане від німецьких романтиків, які власне першими почали писати про цю еру не як про час темноти і насилля, а як про дійсно лицарські часи. Для інтегральних традиціоналістів як Юліус Евола, Рене Ґенон, Тітус Буркхардт та інші, вийняткове значення має кастовий принцип, причому правління касти вояків є вже результатом десакралізації, отож не може виступати як відпочатково правильний принцип. Французький мислитель Рене Ґенон вказував на те, що останнім ініціатичним і вартим наслідування рухом в Європі були тамплієри - після 1312 р. жодне Середньовіччя його вже не манило як таке.

Ідея інтегрального традиціоналізму відрізняється від консервативно-революційної перш за все тим, що вона втілює думку про правління жерців, причому максимально сакралізоване, у той час як консервативна революція означає перш за все правління воїнів (царів, аристократії, інших форм кшатріїв). Таким чином, протилежності достатньо важливі аби не зливати обидві течії в одну, однак говорити нині про якесь протистояння між консервативними революціонерами і традиціоналістами - дурна справа. Це були явища породжені однією епохою і схожими тенденціями!

 

© Ярослав БОЖКО