Велика місія фашизму

У чому полягає покликання фашизму, а точніше, що становить його велику місію, покладену на нього Богом? Це — відновлення національної еліти! Саме ця місія об'єднувала всі "фашистівські" рухи — Місія відродження традиційної Європи, білої Європи, християнської Європи!

А для її відродження слід було спочатку відродити національну еліту в кожній державі. Ось де криється головна відмінність між лібералізмом-демократією і фашизмом. Одні руйнували Європу, інші прагнули її відродити. Саме тут проходить межа між двома непримиренними супротивниками — руйнівниками-сатаністами під п'ятикутною зіркою і творцями-Богоносцями під благословенним хрестом. Відновлення національної еліти заклало основу відродження нової героїчної епохи, нової епохи лицарства, відродження ієрархічного героїчного суспільства, яким було завжди християнське суспільство Середньовічної Європи. Цим відродженням з п'єдесталу сучасного секулярного суспільства скидався натовп, скидалося все підле і негероїчне, все те, що прагнуло до матеріальної вигоди, бо, як відомо, де є вигода, там немає честі...

Віра і вірність, честь і жертовність знову стали ідеалами для мільйонів людей, що сприйняли фашистівські ідеї. Зазвичай "фашизм" відносять до "правих" рухів. Це — не коректно. "Фашизм" — не правий, не лівий і не центристський рух. Політична мета "фашизму" — об'єднання нації, зняття класових протиріч і партійних розбіжностей. Однак, саме віднесення "фашистів" до правих все ж невипадкове. Воно має трансцендентальну основу і лише підтверджує духовно-політичну правоту "фашизму". "Фашизм" також не є в повному сенсі слова консервативним рухом, бо він виникає тільки тоді, коли те, що колись потребувало захисту та консервації, вже знищено. "Фашизм" виникає на уламках... Втім, його можна назвати нео-консерватизмом, або консерватизмом творчим, оскільки його мета спрямована на відродження славних, героїчних традицій минулого, але вже в нових умовах сучасного світу.

Не породив фашизм технічну революцію і ґештальт робочого, ринкову економіку і індивідуалістичну етику, екзистенціальну філософію і тотальну глобалізацію. Але він був змушений рахуватися з цим і діяти з урахуванням нових факторів історичного розвитку людства, навіть якщо цей "розвиток" більше схожий на декаданс. І фашизм впорався з цим завданням. Результатом реалізації його ідей в Європі стало створення самодостатніх національних держав, орієнтованих на майбутнє, але з фундаментальною підставою у своєму славному минулому. У першу чергу, це стосується муссолінівської Італії 1922-1945 рр.

Багато сучасних експертів та політичних аналітиків дивуються: "Як може зараз відроджуватися фашизм?". Після стількох нагромаджень брехні, дійсно нелегко правильно оцінити великий подвиг героїв білої Європи. А фашизм відроджується з однієї простої причини: він продовжує виконувати свою велику місію — Місію Відродження національної еліти і воскресіння Європи. І якщо навіть ми всі поляжемо в смертельній сутичці з інфернальним злом, наша велике завдання буде виконано. Містично біла християнська Європа не може зникнути. Вона незнищенна, бо її задумав Господь. Вона лише перейшла на інший план буття. Царство Христа — не від світу цього. І Християнська Європа — також не від "Європи". Але як наше тіло має бути Храмом Духа Святого, так і географічна Європа повинна стати Храмом Божим, без золотого тільця і зірки бафомета. А відродити її — наш святий обов'язок!

 

© Ігор ЛАВРИНЕНКО