Фінський герой – солдат двох армій

Сповнене несподіваними поворотами життя Олаві Алакулппі почалося 17 липня 1915 р. в невеликому острівному поселенні лапландського муніципалітету Рованіємі. Якби тоді його батькам Гейккі Алакулппі і Сеньї Торманен сказали, що найстарший з їхніх дванадцяти дітей стане кавалером вищої військової нагороди Фінляндії, чемпіоном світу з лижного спорту і, на додачу, підполковником армії США, якого буде возити на джипі сам "король рок-н-ролу", вони б, природньо, не повірили.

Олаві Алакулппі не міг отримати пристойної освіти з цілого ряду причин. Проте з юних років захоплювався різними видами спорту: п’ятиборством, спортивною гімнастикою, спортивним орієнтуванням і, звичайно, ходьбою на лижах. Ще не досягнувши шістнадцятирічного віку, Олаві починає брати участь в змаганнях і виборювати призи. Так 6 травня 1935 р. його забирають в армію, вірніше в прикордонну охорону Лапландії. Там, в полярних умовах, його якості відмінного лижника швидко оцінили. Незабаром Олаві Алакулппі стає єфрейтором.

Після демобілізації 18 липня 1936 р.у його одружується з Євою-Йогане Кіннусен. Вона народить йому двох синів і одну дочку. Олаві Алакулппі відновлює свою спортивну кар'єру. У 1937 р. бере участь у лижній гонці в Каяні, в 1938-му на гонках в Лагті він займає третє місце, а в 1939-му на чемпіонаті світу в польському місті Закопане отримує золоту медаль і титул чемпіона світу з лижних гонок.

Над батьківщиною молодого фіна в той час вже починають згущатися хмари. І Олаві Алакулппі знову опиняється в армії. Так 19 листопада 1939 р. він отримує звання унтер-офіцера і відправляється в добру знайому йому Лапландію в складі 25-го окремого батальйону. Батальйон бере участь у боях під Куолаярві. А 7 січня 1940 р. за виявлену доблесть і кмітливість Олаві Алакулппі отримує звання фельдфебеля. Весь лютий і початок березня 1940-го Олаві Алакулппі на чолі загону лижників з 50-ти чоловік влаштовує блискавичні рейди в тил противника, наганяючи жах на червоноармійців. Лижі, маскхалат і гвинтівка. І одиночний прицільний постріл з темряви крижаної ночі. Так виглядала для нещасних совєцьких солдатів "біла смерть".

Війна-продовження (фін. Jatkosota) починається для Олаві Алакулппі з призначення його командиром невеликого диверсійного загону в складі 12-ї єгерської бригади. Весь 1941-й він з невеликим загоном ходить тилами противника в Східній Карелії, здійснюючи зухвалі напади. Його група з'являється нізвідки і зникає в нікуди, залишаючи після себе підірвані склади, спалену техніку, зруйновані ремонтні бази. У листопаді 1941-го, після сміливого рейду в район Кандалакші, Олаві Алакулппі стає лейтенантом. А в липні 1942-го його нагороджують Хрестом Маннергейма. А 4 квітня 1944 р. Олаві Алакулппі бере участь у відчайдушній фінсько-німецькій контратаці, за що нагороджується Залізним хрестом 2-го класу. Пізніше, 23 серпня 1944 р. — він одержує звання капітана. Після перемир'я з "Червоною Армією", він встигає взяти участь в короткостроковій так званій Лапландській війні, вже проти німців.

Проте, відношення батьківщини до героя війни і олімпійського чемпіона було якимось дивним. Так 2 вересня 1945-го в його рідний дім прийшла поліція департаменту міста Кемі і після обшуку, пред'явила Олаві Алакулппі звинувачення в незаконному зберіганні зброї. Він був відправлений до в'язниці міста Оулу для попереднього слідства. Через два місяці Олаві Аакулппі попросився до стоматолога в сусіднє місто. Його відпустили в супроводі двох озброєних охоронців. Для досвідченого диверсанта Олаві Алакулппі ці тюремники, зрозуміло, не були серйозною перешкодою. Він легко заволодів їх пістолетами і зник у сутінках, попередньо замовивши таксі на вечір. Незабаром втікач перетнув фінляндсько-шведський кордон, дістався Стокгольма, а звідти відплив на пароплаві до Венесуели. Згодом він перебрався до США.

У 1947 р. Олаві Алакулппі розпочинає армійську службу у Форт-Льюїсі, в штаті Вашинґтон. Він був не єдиним фіном, прийнятим в Америці на військову службу в мирний час. Йому вдалося швидко зв'язатися з колишніми лейтенантами Фінської Армії: Юго Анттілою та Лаурі Тагко-Пігкалою. Разом вони розробили і запропонували військовому департаменту США нові лижі і зразок арктичного намету. Все це стало в нагоді уже в ході Корейської війни 1950-1953 рр. Взимку 1949 р. Олаві Алакулппі займає перше місце на чемпіонаті США з бігових лиж. Він пише статут лижної підготовки для армій США і Канади. Уже в березні того ж року, Олаві Алакулппі отримує звання лейтенанта американської Національної Гвардії. З жовтня 1950-го він отримує посаду лижного інструктора при штабі 24-ї дивізії США в Токіо. Олаві Алакулппі не просто готує бійців дивізії до дій в умовах зими, а й навчає їх фінської тактики малих груп, яку він сам успішно практикував. Навесні 1953 р. настав час суворого іспиту американської 24-ї дивізії в бойових умовах. Олаві Алакулппі пропонує командиру дивізії генерал-майору Дашеру використовувати фінську мову для шифрування радіопередач. Пан Дашер охоче приймає цю ідею.

У липні 1954 р. Олаві Алакулппі повертається до США і стає командиром роти рейнджерів. У січні 1956-го він одержує звання капітана і відправляється до Баварії, в місто Обераммерґау, в якості офіцера розвідбату. У грудні 1959-го він знову повертається у США. Саме в цей період і відбувається коротке знайомство з Елвісом Преслі (майбутнім "королем рок-н-ролу"), який за збігом обставин два місяці був особистим водієм офіцера Олаві Алакулппі. У 1960 р., під час зимових олімпійських ігор в США, Олаві Алакулппі входить до оргкомітету, відповідаючи за організацію змагань з лижних видів спорту. А перед зимовою олімпіадою 1964 р. в Австрії фінський герой, вже в якості тренера, готував американських біатлоністів. На початку 1968 р. Олаві Алакулппі виходить у відставку в званні підполковника. А 14 травня 1968-го у В'єтнамі гине його син — випускник Вест-Пойнта, капітан Веса-Юхані Алакулппі. Сам Олаві Алакулппі прожив ще багато років і помер 18 серпня 1990 р. Він похований разом з дружиною на Арлінґтонському меморіальному кладовищі.

 

© Ніккі ПЯРМІ