Серединна Литва: війна більшовиків і поляків проти литовців

Велика революційна хвиля 1917 р. призвела до громадянської війни в середині колись могутньої держави Романових, а етнічні меншини, в свою чергу, по всій імперії проголосили незалежність. Одними з таких меншин були хоробрі литовці...

Перебуваючи під німецькою окупацією в розпал Першої світової війни, Литва проголосила незалежність у 1918 р. Тоді місцеві мешканці заявили, що Вільнюс є історичною частиною колишнього Великого князівства Литовського, а отже, столицею нововідтвореної національної держави литовців. Однак, після капітуляції Німеччини, Москва, вбрана у червоні шати більшовизму, прагнула відновити контроль над країнами, які відділилися від неї. Однією з таких була і Литва.

Восени 1918 р. Червона армія вторглась на литовські землі. Місцеві національні війська успішно протистояли вторгненню, але це не завадило більшовикам встановити совєцьку владу у грудні 1918 р. – січні 1919 р. З середини лютого 1919 р. литовські землі знаходились у складі Литовсько-Білоруської СРР, але вже у жовтні того ж року Червону армію остаточно вибили з території Литви її національні військові загони. У 1920 р. більшовицька РСФСР визнала незалежність Литви відповідно до підписаного між країнами Московського договору. За ним же було узгоджено кордон – Вільнюс був переданий Литві.

Проте польський уряд також претендував на Вільнюс через велику кількість польських громадян, які населяли місто на його околиці. На початку 1920-х рр. Польща, як і Литва, займалася кількома територіальними суперечками із сусідами під наглядом Ліги Націй. Щоб уникнути конфронтації з міжнародною організацією, поляки вирішили не діяти із литовцями, як скажімо вони чинили з українцями у Галичині. Замість цього, Варшава влаштувала заколот підрозділу польської армії під керівництвом Люціана Желіґовського, який мав відірвати від Литви Вільнюс та в подальшому приєднати до ІІ-ї Республіки Польської.

Дії військових частин, сформованих із уродженців Вільнюського краю польської національності, повинні були імітувати стихійний характер. Також, робився акцент на вираженні волі виключно місцевого населення. Тож польське вторгнення з пізнішою анексією, мали виглядати як повернення законних господарів у рідний край після більшовицької окупації. Загони Люціана Желіґовського успішно відігнали литовські війська від Вільнюса 9 жовтня 1920 р. Польські інтервенти займають місто та радіограмою сповіщають Варшаву про непокору литовських солдат своєму головнокомандувачу. Згодом, поляки змушують їх перейти під своє керівництво. Перемир’я між поляками та литовцями було підписано в листопаді 1920 р., після чого розпочались мирні переговори під егідою Ліги Націй.

На теренах Вільнюського краю Люціан Желіґовський створив республіку Центральної або Серединної Литви – квазі-державне утворення з елементами військової диктатури та парламентської демократії. Вибори до місцевого Сейму відбулись лише за півтора року – в січні 1922 р., а вже у лютому новообраний парламент Серединної Литви прийняв пропозицію Варшави щодо торгово-політичної та оборонної асоціації, а згодом, і повної інкорпорації, із Польщею. Ніким не визнана, окрім польського уряду, держава Серединна Литву була ліквідована у квітні 1922 р. Ліга Націй de facto прийняла таку ситуацію лише у лютому 1923 р. – демаркаційна лінія між поляками та литовцями остаточно стала державним кордоном з березня 1923 р.

В свою чергу Литва de jure не прийняла такого врегулювання конфлікту і розірвала дипломатичні відносини з Польщею. Маленька "холодна війна" двох балтійських республік тривала аж до 1938 р. – литовський уряд в Каунасі, після кількох збройних провокацій на кордоні і ультиматуму Варшави вимушено погодився із відновленням дипломатичних відносин. У вересні 1939 р. після того, як СССР окупував Східну Польщу, а Третій Райх – Західну, колишня Серединна Литва (Вільнюський край) були повернуті законним власникам – литовцям. Але радість від повернення власної столиці у Литві тривала не довго... Влітку 1940 р. більшовики змели демократичний уряд руками своїх маріонеток, після чого уся територія Литви була включена у склад СССР до самого 1991 р.

P.S. Зауважимо, що після Другої світової війни, коли нові господаря Європи ділили територію континенту, литовські кордони на серпень 1940 р. були підтверджені в ООН, а згодом – демарковані. Нині встановлена литовсько-польська державна межа, яку ми знаємо – це той самий післявоєнний кордон.

 

© Павло КОВАЛЬОВ