Петеріс Лапайніс – на боці найменшого зла

«Я не шукав авантюр, а лише намагався стояти на боці найменшого зла...»

Людина, про яку йтиме мова у цій статті, не ставила перед собою цілі професійного самоствердження у якості військового, й тим паче, не колекціонувала найвищі військові нагороди різних держав задля особливої примхи, а лише намагалася, за його ж словами, постійно стояти на боці правди. А правдою в той буремний період історії Європи початку ХХ ст. часто була найменша брехня.

Детальніше...

Сирійська війна Путіна і Україна

Останні 2 роки увага більшості аналітиків прикута до довготривалого конфлікту на Близькому Сході. За останній час ними вже дуже багато написано аналітичних статей щодо війни в Сирії та Іраку з ісламістами Ісламської Держави або ІДІЛ. Проте, чомусь українські "фахівці" з близькосхідного питання не акцентують увагу на тому, що втручання регулярної армії РФ у сирійську війну стало причиною не політичною, а економічною. І жодним чином не прогнозують яким чином вплине цей конфлікт на перебіг збройного протистояння України і путінської Московії. Але про це все детально і по порядку далі...

Детальніше...

З історії неолібералізму та консерватизму

Як ідейні рухи неолібералізм і сучасний консерватизм зародилися наприкінці XIX ст. в умовах кризи класичної ліберальної ідеології, викликаного розширенням державної діяльності з регулювання власної економіки в індустріально розвинених країнах (Франція, Велика Британія, США, Німеччина). З часом усередині неолібералізму та сучасного консерватизму склалося декілька течій і шкіл.

Детальніше...

Як Піночет прийшов до влади

11 вересня 1973 р. сталося те, що сформувало новий вигляд опору егалітаризму у світі. Переворот у Чилі під проводом Ауґусто Піночета. Варто сказати, що переворот був радше контрпереворотом, адже диктатор-соціаліст Сальвадор Альєнде закручував гайки в країні і радив правим замовкнути, бо соціалізм в країні вже був невідворотним.

Детальніше...

Криза цивілізацій: мультикультуралізм, ісламська міграція та європейська традиція

Сучасна економічна та етнонаціональна криза, що охопила Європу, і країни-члени ЄС зокрема, викликана, насамперед, "імперським перенапруженням" єдиних європейських управлінських та бюрократичних структур. Амбітні плани європейських лідерів як Жак Ширак чи Анґела Меркель, які планували створити Сполучені Штати Європи і розширити Євросоюз мало не до меж колишньої Римської імперії, зіштовхнулися на опір європейських вільних народів. У першу чергу, народів тих держав, які мали постійно сплачувати за розширення – Польща, Греція, Фінляндія, Мадярщина, Швеція та Італія.

Детальніше...