Криза цивілізацій: мультикультуралізм, ісламська міграція та європейська традиція
Сучасна економічна та етнонаціональна криза, що охопила Європу, і країни-члени ЄС зокрема, викликана, насамперед, "імперським перенапруженням" єдиних європейських управлінських та бюрократичних структур. Амбітні плани європейських лідерів як Жак Ширак чи Анґела Меркель, які планували створити Сполучені Штати Європи і розширити Євросоюз мало не до меж колишньої Римської імперії, зіштовхнулися на опір європейських вільних народів. У першу чергу, народів тих держав, які мали постійно сплачувати за розширення – Польща, Греція, Фінляндія, Мадярщина, Швеція та Італія.
Прощання з ХХ-м століттям
ХХ-те століття минуло. Власне кажучи, воно розпочалося у 1914 р., з Першої Світової війни; з падінням у 1989 р. Берлінської стіни воно підійшло до свого завершення. Що можна сказати про це коротке століття? Що воно було століттям розчарованого натхнення та розбитих мрій? Ніколи ще в історії жодне століття не мобілізовувало так як це. Ніколи ще не бачили стільки політичного завзяття, стільки возвеличення дії і боротьби, стільки фанатизму та рішучої волі творити новий світ в ім’я ілюзорних переконань...
ІДІЛ та мілітарний "ісламський традиціоналізм"
Важливою характеристикою ісламського радикалізму є повернення до традиційних форм правління за законами шаріату, як противага глобалізації світу. Вивчаючи діяльність ісламських течій дослідники наголошували на слабкій політизації руху і відсутності єдиної структури із загальним керуванням.
Як Карелія не змогла стати самостійною після розвалу СССР
9 серпня 1990 р. Верховна рада Карельської АССР, наслідуючи приклад Москви та Києва, прийняла "Декларацію про державний суверенітет республіки". Цей документ наполягав на рівноправній, договірній федерації в межах РСФСР і стверджував приналежність всіх природних і культурних ресурсів Карельської республіки її народу. Згідно із зазначеною деклрацією вводилося, навіть, республіканське громадянство, яка не скасовувало, але доповнювало російське і всесоюзне!
Марс і Гефест
ХХІ століття буде віком заліза і бур. Воно нічим не нагадуватиме гармонійні пророцтва, виголошені до 1970-х рр. Воно не буде глобальним селом, передбаченим Маршаллом Маклюеном у 1966 р, ні "планетою мережі" (англ. network planet) Біла Гейтса, ні ліберальною світовою цивілізацією без історії, що керована описаною Френсісом Фукуямою "оонівською" державою. Це буде століття змагання народів та етнічних ідентичностей. І парадоксально, переможцями будуть ті народи, які залишаться вірними або повернуться до прабатьківських цінностей і реальностей, - біологічних, культурних, етнічних, соціальних, духовних, поєднуючи їх з технічною і науковою майстерністю. ХХІ століття буде часом, коли трагічна та хитка європейська прометеївська цивілізація здійснить метаморфозу, або пізнає власні безповоротні сутінки. Це буде вирішальне століття.