Навіть його власне ім’я повернулось проти нього. І дійсно, навряд чи хто втішатиметься епітетом "макіавеліанський". В уяві одразу вимальовуються тіні підступної та зрадливої жорстокості. Та все ж до написання свого найвідомішого та найскандальнішого твору – "Державець" Макіавеллі привела турбота про його батьківщину – Італію. В його часи, в перші роки XVI ст., без перебільшення, він був єдиним, хто переймався цією географічною сутністю. В той час кожен думав про Неаполь, Ґеную, Рим, Флоренцію, Мілан чи Венецію, але ніхто не думав про Італію. Для цього слід було чекати три століття. Що доводить, що ніколи не слід впадати у відчай. Пророки завжди проповідують в духовних пустелях перед тим, як їхні мрії пробуджують непередбачуваний інтерес народу.

Серед лібералів можна нерідко зустріти досить поширене упередження по відношенню до як політичного, так і культурного феномену Візантійської Імперії (грець. Βασιλεία των Ῥωμαίων / Basileia tōn Rōmaiōn, 395–1453 рр.), який ще з часів Герцена і Чаадаєва невірно характеризується ними як якийсь синонім "азіатчини", невігластва, тупості, відсталості, лицемірства й підступності в політиці, несвободи, рабства і покори особистості. У цьому їм вторять євразійці Дугіна, які зі свого боку розглядають Другий Рим і його спадщину, як якусь суперетнічну спільність, протиставлячи себе Західному, католицькому світу.

Часом доводиться спостерігати плутанину і підміну понять коли мова заходить про традиціоналізм і Традицію, розмиттю піддаються і найбільш ключові, наріжні поняття. Наше завдання - кристалізувати форму і зміст вчення про Традиції. Традиціоналізм - це філософський напрямок, що виник на початку XX ст. в Європі, пов'язаний з такими іменами як: Рене Генон, Юліус Евола, Тітус Буркхардт, Мірча Еліаде, Герман Вірт, Фрітьоф Шуон та інші.

Велику роль у мобілізації народних мас для підтримки пероністського режиму та їхнього виховання в дусі хустисіалізму відіграла дружина президента Аргентини, Ева Дуарте Перон. Її шлюб з Хуаном Пероном символізував своєрідний союз військового й простолюдинки з провінції − представниці народних низів – вона була позашлюбною дочкою сільського фермера та куховарки. Ева Перон, або по-народному Евіта, виступала як партійний функціонер ''Хустисіалістської партії'', діяч профспілок, лідер пероністської жіночої організації, здійснювала поїздки країнами Європи з дипломатичними дорученнями.