Карл-Гайнц Гоффманн і німецькі націонал-революціонери

Карл-Гайнц Гоффманн народився в сім'ї лікаря, який загинув на полях Другої світової війні. Кілька років жив на сході Німеччини, в місті Кала. Навчався на дизайнера порцелянових виробів. Вступив до Мюнхенської академії мистецтв. У підлітковому віці відвідував Туреччину, Іран, Індію. Організував спортивно-технічне товариство. Ще в юності захопився ідеями націонал-соціалізму. Першу публічну акцію такого характеру здійснив у 1968 р., публічно з'явившись в уніформі "Lüftwaffe". Контактував з напівпідпільною ультраправою організацією "Stalhelm". Захоплювався Адольфом Гітлером і його політикою...

Детальніше...

Повоєнна Італія і "чорні сорочки"

На початку ХХ ст. Італія була слаборозвинутою аграрною країною. Характерною особливістю її розвитку була "південна проблема", що полягала у різкій відмінності індустріалізованих - північних і сільськогосподарських - південних регіонів. Політичний спектр країни був широкий від лібералів і радикалів до соціалістів, партія яких (ІСП) на відміну від інших була масовою і мала сильний вплив на профспілки...

Детальніше...

Турецька політична шахівниця

Як не дивно, але сьогодні ми всі з вами живимо в епоху нових війн та революцій. Славетне минуле має надихати кожної вільної, і водночас поневоленої, нації на нові звершення – це своєрідний виклик цьому mundo moderno!

Детальніше...

Напередодні відвоювання

За ісламськими фундаменталістами надовго закріпився образ головних носіїв політичного терору в сучасному світі. Вибухи в метро чи на вокзалах? Масові провокації на честь якогось гомосексуалістичного карнавалу? Політичні вбивства? За виключенням справи Брейвіка, всі подібні акції останніх двадцяти років асоціюються лише з сарацинами. Під руїнами башт-близнюків поховані всі потуги боротьби з ліберальною системою, наприклад, протестантських фундаменталістів в Америці. Про облогу "Mount Carmel" та теракт в Оклахомі не пам’ятають навіть американські праві, не говорячи про наших...

Детальніше...

Візантія у дзеркалі інтерпретацій

Падіння Константинополя у 1453 р. знищило православну імперію - Візантію - державу як таку, однак це не зупинило розвитку самої візантійської культури. Її здобутки були засвоєні у багатьох інших країнах, особливо у православних реґіонах, таких як Болгарія, Сербія та Русь-Україна. Вплив візантійської спадщини був настільки потужним, що фактично розділив Європу на дві частини: православно-візантійську й католицьку-латинську. Такий поділ зумовив інтенсивні дискусії про візантійську культуру. У країнах православного кола поставала проблема ідентичності, власного місця у світовій історії. Для України, що довгий час перебувала на межі радикально різних культур, це питання й досі є актуальним. Це зумовлює необхідність розгляду попередніх оцінок, що надавалися Візантії та візантійським впливам у минулому.

Детальніше...