Кава без цукру

Кожен його суботній ранок нічим не відрізнявся від попереднього. От і зараз він самотньо хлебтав гіркий кофеїн у тому ж маленькому кафетерії, неподалік від свого будинку. Як завжди, американо без цукру і, без неї...

Детальніше...

Пам'ять

У долині Ніса проклятий старий місяць сяє тонким серпиком, крутими рогами торуючи шлях для своїх променів крізь листяну ковдру упас дерева. В глибині долини, куди не проникає світло, життя надійно приховане від стороннього погляду. Густа рослинність вкриває схили, похмурі лози і в’юнки рослини обплітають руїни палаців, зламані колони і дивні моноліти, стеляться мармуровими дорідками, викладеними руками давніх майстрів.

Детальніше...

Однокрил

...Днів зо три Кузьці роботи на розсаднику немає, тому що гайворони спершу бояться опудал. Налетять із лісу великою крикливою зграєю, тільки замахнуться сісти на лан, аж гульк — "Данило" порожніми рукавами на них махає, "дід Миколайчик" ляскає полами піджака, а "баба Оксьонша" так лопотить фартушиною, що годі підступиться...

Детальніше...

Лісова сторожка

Як одспіває хурделицями зима, як віддзвонить вона ожеледцем — тоненькою і блискучою, мов кришталь, кригою на кущах та деревах, і сонечко вгріє землю та води, збирається Данило Коряк до лісу, до своєї сторожки. Там він має оберігати од усякої напасті цілий лан лісової розсади: дрібненьких дубків, що недавно ще спали у жолудях, а весною проклюнулися із землі двома-трьома листочками та й пішли в ріст, берізок, в'язків, кленочків, осичок і приземкуватих пухнастих сосонок, схожих на їжаків...

Детальніше...

Усмішка

На головному майдані черга постала ще о п’ятій годині, коли за вибіленими інеєм полями співали далекі півні та ніде не було вогнів. Тоді довкола, серед розбитих будівель, пасмами висів туман, але тепер, о сьомій ранку, розвиднілось, і він почав танути. Уздовж дороги по двоє, по троє підшиковувалися до черги ще люди, яких привабило до міста свято та базарний день.

Детальніше...

Відвідини

Вона зателефонувала – зустріч могла відбутись. Спочатку молодий чоловік знічено сказав: «Ні, дякую. Мені дуже шкода, я все розумію, але не варто...». Але коли почув тишу на іншому кінці телефонного з’єднання, ані звуку, горе, яке було в цьому мовчанні, він проковтнувши клубок в горлі промовив: «Гаразд, добре, приходьте, але лише на хвилину. Це незвична ситуація, я не знатиму як себе вести...».

Детальніше...