Історія і філософія

Що таке історія без філософії? Просто набір суперечок академічних істориків. І ті суперечки вже завели в такі глухі кути суспільство, що виходити з них потрібно десятиліттями. А з деяких глухих кутів і набагато довше, розплачуючись сповна...

Ґрунт, на котрому стоїть наша історія, повинен лежати в часовому проміжку, який не похитнути і не підірвати. А історія повинна в ньому пустити потужне коріння, щоб її не пригнув ніякий вітер з чужої сторони. Кінець кінцем, скільки б не сперечались історики під яким берегом Дніпра рухався човен Єкатєріни II, то головними будуть не береги, не човен, і не сам Дніпро, а Єкатєріна.

В історичній науці ми заперечуємо очевидне і вимагаємо нескінченний перелік умовностей для підтвердження. Багато країн будують часовий фундамент своєї історії від зворотнього – національної ідеї, котра написана для багатьох поколінь вперед. Рим датований по легенді, Москва по пізній правці в літопис, Казань по знайденій монеті... Однак датування в сучасній Україні — це такий складний процес, у якому історикам необхідний "документ" з підписом вже згадної Єкатєріни II та візою Вови Лєніна. Ну й обов'язково у контексті власної дисертації.

Коли глянути на наші міста  Запоріжжя (Протовче у Х ст.), Січеслав (Пересічень у ІХ ст.), Маріуполь (Домаха у XV ст.), Миколаїв (Вітовка у XIV ст.), Одеса (Кочубіїв у XV ст.), Київ (Київ з ст.), Чернігів (Чернігів з IX ст.), Львів (Львів з ХІІІ ст.), Луцьк (Луцьк з ХІ ст.), Вознесенськ (Сокілець у XV ст.), Чугуїв (Шурукань в ХІ ст.), Олешки (Олешшя в ХІ ст.), і так далі... І не факт, що вони не існували раніше! Бо ж у них жили люди, котрі утворили нинішній народ України.

Міста існували, змінюючи назви. Ніякого "Дикого Поля" нам ні Петро, а ні Єкатєріна не дарували. Та й інших земель ніхто не дарував. А ті "щедрі чужинці" лиш чужинці, що тимчасово попали в нашу історію. Ми тут жили з доволі давніх часів. Ми повноцінна країна зі своєю історією на усій території. Чому б не взяти такий погляд за основу бачення. У Бориса Мозолевського в Геррах заповіт історикам: "І хай сівач з блакитними очима, ще тричі вищих обширів сягне — це наша з вами спільна Батьківщина, бо як ви з неї вирвете мене? Бо хто вам майбуття з минулим зв'яже".

Філософський ґрунт для історії повинен лежати в правильному часовому періоді. Непохитному і твердому для України. Звісно, що може існувати й інше бачення. Але воно повинно існувати та працювати для наступних поколінь!

 

© Юрко ФОМЕНКО