Фонтан рівної нерівності

Великий філософ з Чорнух колись вчив, що люди — то є сосуди різного розміру, а Бог подібний фонтану котрий їх наповнює. Тому і рівність сосудів полягає, щоб вони усі є однаково повні. Люди ж є рівні у тому, що кожен може повною мірою розвивати здібності, закладені в нього Богом...

 

Дзвін порожніх сосудів хоч і гучний але то не переспів церковних дзвонів. Він, як і сосуди, повністю порожній. Недобрий дзвін. Не той дзвін. Дзвін-омана. Він викликає хаос і безлад. За ними приходить руїна: духовна, соціальна, економічна... Усе те, що перетворює колись цивілізовану особу на тварину, охоплену виключно інстинктами!

Тож люди починають розмінювати здібності закладені у них Богом на віру в ідолів. Сподіваються на них і підносять їх до небес. Ідоли ж вимагають людських душ і крові. А далі — люди проклинають їх і знаходять нових. І знов підносять до небес. Нескінченний рух по колу і пустодзвін.

...На одній з центральних площ міста замість знесеного з постаменту ідола, збудували фонтан "рівної нерівності". Сосуди різной ємності наповнювались і гаснув пустодзвін. У місті зникав хаос і безлад, тож люди ставали щасливими. Бо ж щастя для людини полягає у тому, щоб діяти у відповідності до своєї природи. А до нещастя призводить нерозумність людей, які діють всупереч їй.

 

© Юрко ФОМЕНКО