Херсонські замальовки

Чи доводилось вам, шановний читачу, бувати у Таврійському степу? Де поруч із сивим Дніпром розляглися посушливі рівнини з ковилою та перекотиполем... Сам там, де колись бурхливої від порогів води торкається степова безодня, непомітно розлігся Херсон, колиска моряків, а нині — добровольців. Від першого погляду на його архітектуру завмирає подих — чудове місто!

На правду, в архітектурному та урбаністичному плані Херсон дещо нагадує Запоріжжя, приморську Одесу та промисловий Січеслав (ну той, що нині Дніпро). Цікаво, що вокзал з прилеглою територією як у дитячих спогадах відправляв у Сімферополь. Адже очі, вуха та ніс вперто відчували, що симфонія далеких запахів шашлику; гамір чоловіків, які кличуть у забиті маршрутки на берег моря; сухе повітря і багато зелені на деревах — це ніщо інше як столиця нашого Криму, а не якийсь провінційний Херсон.

А ось центральна пішохідна вулиця Суворова поєднала у собі найдрібніші та неоковирні деталі одеської Дерибасівської та Старого Тбілісі. Видно, що час і "митці" активно попрацювали над архітектурою. Звісно, що і "проґрес" з його "новаціями" не оминув цю затишну місцину, але все ж кардинально на неї ще не вплинув. Мандруємо містом далі: церкви, театр, сквери, кафе... О, так, церкви! Культових споруд московської секти тут дуже багато, і всі вони старовинні. Між залізничним вокзалом і будівлею обласної ради Херсон ставав схожим на Полтавський шлях у Харкові, але з нетиповими три-п'ятиповерховими "сталінками".

Дуже здивувало, що характерною особливістю саме цього південного обласного центру став сухий, майже пустельний подих степової Таврії. От вірите, дме гарячим повітрям, попри наявність великих парків та прилеглих водойм! Далекий Сиваш і близькі Олешківські піски несуть у Херсон справжню задуху, від якої не рятує величний Дід-Дніпро. Мабуть, тому замість зеленого газону по всьому місту жовта солома і ґрунтовий пил, який вже за малого вітру летить в обличчя, та іноді застряє у зубах. (Хоча, може я просто понавигадував це, щоб доповнити розповідь такими-от літературними пасажами).

 

© Калєв КОРПІНЕН