Череп гуцула

Жовтень 2014-го. Звільнене село. Декілька днів як ми облаштували позиції. Біля сільради група жителів з промосковськими настроями бажає говорити з командиром блокпосту. Їхній ватажок, відчуваючи свою перемогу в дискусії, веде колектив з таким же настроєм. Їм не треба дискусії, їм не треба правди, у них-бо цитати з кремлівських телеканалів і вишкіл у місцевого священника.

Це угрупування не просто так через голову сільради викликало офіцера ЗСУ. Вони готові потай знімати свою перемогу на телефони для соціальних мереж. Ну що ж... Бесіду, "товариші", буду модерувати я! Колектив незадоволених Україною зупинився півмісяцем біля мене. Їх старший з іронією почав бесіду:

- Здравствуйтє, командір.

- Доброго дня! До мене можна звертатись "Бродник". З яких питань є непорозуміння?

- Ми хотелі узнать от новой власті...

Я не дав закінчити питання, розуміючи їх настрій і мету.

- Ви хто?

- Вам нужна моя фамілія?

- Ви місцевий чи як?

- Да.

- Ви хто за національністю? — питаюся в чоловіка.

- Я — русскій, моі прєдкі з Подмосков'я.

- А чому у Вас, вибачте, череп гуцула?

- Што?

- Я маю на увазі, антропологію. У вас побудова черепа хоч для підручника!

- Што? (Шаленіє від нерозуміння ситуації).

- Коли Ви станете перед дзеркалом і візьмете книгу з малюнком черепа гуцула, то зрозумієте! Стовідсоткова відповідність!

Колектив "товаришів" вже дивився не на мене, а на свого ватажка. І можливо, дехто вже мітив на його місце, підозрюючи в неправдивій біографії. Вожак не міг оговтатись. Я добивав по ходу:

- У вас батько з дитячого будинку? (Я знав вже цю інформацію від одного з мешканців села).

- Да. Откуда Ви знаєтє?

Колектив "товаришів" взагалі притих і злякано дивився то на мене, то на свого лідера.

- Що там знати? Діти убитих бандерівців виховувались в дитячих будинках. Російська мова, зміна прізвищ, професійна освіта — шахтарська, і — на шахти Кузбасу або Донбасу. Їх більш нікуди й не відправляли.

Лідер промосковськи налаштованого угрупування був розгублений. Ще десять хвилин тому він був вихідцем з Підмосков'я, а не Карпат. Колектив деморалізований, але практично вже з вакансією керівника у своєму колективі. Бесіда втратила своє значення. У них в кишені вже лежала перемога над офіцером ЗСУ. Але не склалось...

Не бійтесь з людьми говорити на тій же тональності, з якою вони хочуть говорити з Вами! Це приводить їх до тями. Наче холодний душ.

P.S. Прошу вибачення в усіх гуцулів за вислів "череп гуцула"!

 

© Юрій ФОМЕНКО