Анекдотичних чукчів згубила московитська горілка

Напевно кожен з нас знає мінімум пару анекдотів про чукчів. У цих, ніби смішних, але коротких історіях про далекий північний народ, його представники зображені повними ідіотами. Але майже ніхто не має нині відомостей про те, що на межі XVIII-XIX ст. саме від чукчів стогнали всі навколишні племена Північно-Східної Азії.

Чукотські воїни здійснювали успішні набіги й громили всіх, хто мешкав від тодішніх берегів Амура Китайських торговців і до країв Сибірської тайги. Китайці, монголи, буряти, якути, евенки та ще бозна хто певний час навіть сплачували данину, аби чукчі не нападали на їхні поселення й торгові каравани. А ще чукотські воїни неодноразово перетинали Берингову протоку у пошуках здобичі на Алясці — вони полювали на живий товар з-поміж індіанців-тлінкітів та алеутів.

Ще й надто всі спроби Московії закріпитися на теренах Чукотки приводили до одного: чукчі просто вирізали гарнізони загарбників. Племена з анекдотів до ноги вирізали окупантів. Вони робили це так майстерно, що від фортець і поселень московитів зостававсь одна лише зола.

Загалом, типові упирі були чукчі, у той час як всілякі там ірокези з гуронами в порівнянні з ними були просто їжею. Однак москалям все ж вдалося приборкати цей непокірний народ півночі. На допомогу окупантам прийшла зброя під назвою горілка (вона ж водка), яку привозили на Чукотку у величезній кількості.

І ось вже через одне покоління з колишнього колись народу воїнів, чукчі перетворилися на плем'я деградантів-алкоголіків. А тому були легко підкорені загарбниками з Заходу. Ось така от історія, згадуйте про неї, коли зелений змій чи біла білка надумає одурманити вас, шановні читачі!

 

© Вальґрім ВАЛЬҐРІМСОН