Київ осінній, ґотичний і містичний

Восени Київ, на відміну від інших міст України, стає дуже похмурим і не веселим. Хмари щільно нависають над містом, що сповзає з обох берегів величного Дніпра... Все це не через осінню погоду, дощі чи тумани, Київ стає похмурим через так звану "ґотичну навалу"! Хоча через них вже згодом. Сюди з’їжджається з усієї України та сусідніх країн неформальна молодь – ґоти – на свій масштабний "шабаш" – фестиваль темної, ґотичної та електронної музики – "Діти Ночі: Чорна Рада".

Здавалося б, як таке неподобство може проводитись у такій державі як Україна, тим паче у часи військового напруження? – Однак, це лише маленька крапля душевного вирування в морі неспокою та похмурої апатії... Багато пересічних громадян сприймають неформальну молодь, особливо ґотів, як сатаністів та розмальованих ляльок нетрадиційної сексуальної орієнтації, але це зовсім не так! Аби в усьому пересвідчитись, варто відвідати цей український аналог культового європейського фестивалю – "Wave-Gotik-Treffen" і визнати, що не все так погано і похмуро, як виглядає на перший погляд. Для непересічного шанувальника важкої музики фестиваль "Діти Ночі: Чорна Рада" – це свято ґотики, темної романтики, кібер- і фетиш-естетики. Протягом 10 годин нічного дійства змішуються і переплітаються музичні виступи, новітні візуальні технології, незвичайні арт-перфоманси, найсучасніші прояви моди і техніки танцю, революційні рішення в іміджі і дизайні, шоу і демонстрація оригінальної техніки роботи ді-джеїв, ві-джеїв, і пі-джеїв, а також багато іншого. Відвідувачів фестивалю приваблює єдина в Східній Європі масштабна можливість не тільки побачити одночасно найцікавіші проекти з України, Грузії, Білорусі, Німеччини, Польщі та країн Балтії, а й провести час серед тисяч людей в чорному. "Діти Ночі: Чорна Рада" – фестиваль, де відвідувачі важливіше, ніж учасники. Раз на рік усі діти ночі збираються разом. Їх – тисячі! Адже, попри соціально-економічну кризу і московську військову агресію, в Україні ґотична сцена і відповідна їй молодіжна субкультура швидко розвиваються.
Проте, мовимо не лише про ґотичний концерт, а про туманний, похмурий, але привітній осінній Київ. Прогулюючись перед фестивалем ґотичної музичної містерії вулицями серця української столиці, прагнемо відчути всіма своїми фібрами потужний подих осіні. Її золотаве листя і зимний ранок з білим маревом пухнастого туману, що стеляться мов зв'язаний люблячою бабусею плед. Людина вміє пристосовуватися до абсолютно будь-яких умов: сніжна хуртовина, пустельна спека, хвилі океанських цунамі, високі стовпи степових смерчів... Але не завди вдається подолати в холодних обіймах золотої осені відсутність сонячного тепла, яке щодня перетворюються лише на світло з небесного світила. Саме цей процес, найскладніше переносить сучасна людина адаптуючись в осінньому процесі зміни погоди від літньої спеки до зимових морозів. Депресії, нервові розлади і постійний стрес через різноманітні проблеми постмодерного світу, особливо в країні, де триває затяжний військовий конфлікт, розвиваються моментально.
Подолати такі тривожні настрої можна лише повністю занурившись у роботу або творчість з притамонним їй музичним забарвленням. Вся Північна Україна, наше дивовижне дрімуче Полісся, включно з Житомиром та Києвом, у перші дні вересня стає непривітною, дощовою та похмурою місциною, з своєрідною приправою із постійними туманами, ніби навіяних англійцем Артуром Конан-Дойлом з берегів Темзи. У класичному дусі французьких поетів-декадантів стольний град України на берегах Дніпра постає справжнім бароковим Парижем на берегах Сени. У той же час, Київ зі своїми брунатно-зеленими індустріальними випарами постає з темних вод древнього Борифену справжнім прибульцем з містичних фантазій американця Говарда Лавкрафта. Тут люди з усіх куточків України все ще чіпляються за своє місце в цьому буремному житті, де ось-ось з'явиться з води жахливий монстр Ктулху, руйнуючи ґотичну естетику монументальних будівель. Столицю нашої країни восени досить складно назвати привітним і яскравим містом: практично всі шанси порадіти сонячному теплу випадають місцевим мешканцям тільки пізньої весни та влітку. Але й в осені є свої принади, якими вона зачаровує: жовте і червоне листя, дощові зливи і білий пухнастий мов кодра туман... Саме вони задають Києву той містичний тон, яким він насичує не тільки своїх мешканців, але й прибулих на ґотичний фестиваль шанувальників важкої музики та естетики. Тож насолоджуймося осіннім настроєм і ґотичною містерією зачарованого міста Кия, Щека, Хорива та Либіді! Відчуймо справжній смак багряної і жовто-гарячої осені, що втамує спрагу творчого застою! Вперед, вирушаймо в подорож на пошук пригод!

 

© Денис КОВАЛЬОВ