Чоловік, що воскрешав дітей

Що нас чекає після смерті? Хоч як довго я намагався знайти відповідь на це питання, та щоразу був змушений впиратись в глуху стіну, що відгороджує потойбіччя від нашого світу. Десятки наукових досліджень, сотні невдалих експериментів не давали навіть на мить зазирнути за ту таємничу стіну, той мур, який поступово зводив з розуму кожного, хто посягає на його страхітливу велич.

Детальніше...

Анекдотичних чукчів згубила московитська горілка

Напевно кожен з нас знає мінімум пару анекдотів про чукчів. У цих, ніби смішних, але коротких історіях про далекий північний народ, його представники зображені повними ідіотами. Але майже ніхто не має нині відомостей про те, що на межі XVIII-XIX ст. саме від чукчів стогнали всі навколишні племена Північно-Східної Азії.

Детальніше...

Тривожний подих Ла-Маншу

Піщаним берегом біг вояк. Навколо стояв гуркіт, і тривога нависала над головами зморених блискавичним марш-кидком вояків. Вони хотіли до мами — і той, що ледь дихав, і той, у кого від хвилювання легені розпирало.

Детальніше...

Промоція

Один пан з нашого міста забрав літніх батьків ближче до себе. Була придбана і приведена до ладу дачна ділянка в садовім товаристві, де постійно проживало багато ровесників батьків. Реконструйований будинок з поправкою на проживання у нім літніх людей.

Детальніше...

Цинізм зведений у чесноту

У кожної людини є межа. Я можу простити, коли мене не поважають, але не можу пробачити, коли зачіпають мою дитину — книгу, проєкт, історію, ідею. Стерплю найлютіші образи, проковтну, ставши сильнішою від того. В істориків пам'ять добра — знаємо, що та чи інша подія має ефект "бумерангу". Коли б’ють по моїх героїнях, по тому, що люблю — материнський інстинкт, суто жіноча риса, йде у бій — захищає своє чадо.

Детальніше...