Гросмейстер

Осіннього дня під старою грушею сиділи двоє. Величезний сивий, майже зовсім білий, дід Іван і поважний чоловік середніх років, гросмейстер Петро Андрійович. Їхні погляди блукали у глибині саду. Вони грали в шахи. Грали без шахівниці - "наосліп", тримаючи у пам’яті всю партію. Дід Іван вже майже не бачив. У Петра Андрійовича скупі чоловічі сльози наповнювали очі.

Детальніше...

Груша в хустині

В дитинстві здавалось, що рівно посередині Світу, на водорозділлі між річками, росте величезна Дика Груша. Понад нею шлях з райцентру на Край Землі, до нашого села. Гілляста пані в нашій уяві росла вічно, від створення Світу. Односельчани розповідали, що і діди на неї лазили, і прадіди. А скільки побачень під нею відбувалось...

Детальніше...

Берізка

Серед тиші і степу, недалеко від блокпосту, на зеленій траві паслася корова. Круторога пані мала міцний цеп і повні очі доброти. Її красу, червоної степової породи, можливо в якомусь поколінні, підправив хтось з голштино-фризької породи. Одним словом, вона була повноцінною місцевою степовою красунею.

Детальніше...

На каву до Львова

Листопад непомітно залетів прохолодним, майже зимовим дощем у наше вікно. Сірі хмари огортали блакитне небо та останні теплі промені сонця. Настала похмура осінь. Мешканці промислового Січеслава повернулись до нудної щоденної праці на своїх фірмах та фабриках, у навчальних та адміністративних закладах, тощо... Відпочинок змінила щоденна рутина робота, новини з лінії фронту та виборчі баталії. Аби остаточно поринути в осінь та її насущні проблеми ми з дружиною вирішили провести вихідні у Львові.

Детальніше...

Ранок вихідного дня

Коли після робочого тижня мешканці нашого будинку мріють суботнього ранку довше поспати, то у їх сни приїздить сміттєзбиральна машина. Вона приїздить рівно о п’ятій. Після хвилин десяти скреготу заліза, перегукувань робітників з водієм, сміттєзбиральна машина переїжджає через сни мешканців п’яти під’їздів у зворотньому напрямку. Покидає двір, щоб з’явитись у снах людей інших будинків.

Детальніше...