Церква тисячі рушників

Стою з піднятою головою. Навколо мене - тисячі рушників. Вони висять на стінах, лежать на лавах, вони скрізь. На них історія тисячоліть. На них вишивали Долю тисячі жіночих рук. Водила голка за собою нитку по білому полотні, писала літопис української Душі. Тисяча Жіночих Сердець билось над вишиванням рушників, передаючи їм радість і смуток, турботу і надію, любов...

Детальніше...

Зірка з дитинства

Там, де мій шлях пірнав за обрій, шив вечір жовтими і синіми пасмами ниток небосхил. Ніч підкрадалась зі сходу, вправно накидала темні тіні на відроги лісу і кургани понад шляхом. Місяць, як перевертень, ховався за деревами, зачепившись рогом за крони старих дубів. Долиною річки повз між очеретами туман. По березі, як вартові, де не де ще стояли чаплі в очікуванні на поживу. До батьківської хати, де чекала матуся, лишалось година шляху. Думками був вже біля мами. Та щось непокоїлось в душі. Той неспокій заставляв уповільнювати швидкість авто і рухатись, не порушуючи ритму навколишнього життя.

Детальніше...

Кавуни

Біля Діброви є така містина на пагорбах. З неї видко окраїни Січеслава, як глянути в верх по течії, і пагорби в Запорізькій області коли поглянути вниз по Дніпру. Від Кодака і аж за поріг Ненаситець розкидається панорама з Дніпровими краєвидами. На тих пагорбах поливні землі нашого господарства. На невеликі частині їх вирощували овочі, а на більшій сільськогосподарські культури згідно сівозміни. Того року було там два поля озимої пшениці і ячмінь.

Детальніше...

Хмільні вечори над Ворсклою

Середина спекотного літа 2015 р. На Сході України у розпалі військовий конфлікт, проте вже за річкою Кальміус вирує справжнє мирне, так би мовити довоєнне, життя. Відголоски неоголошенної війни у вигляді військової ротації сягають і Полтави, Харкова, Запоріжжя, Січеслава... Але мешканці цих міст далекі від кривавої бійні на Донбасі.

Детальніше...

Рушниця

Мисливців на селі 2-3 щонайбільше. Коли йдуть на полювання, то діти біжать за ними аж до краю вулиці, проводжаючи. Патронташ, рушниця, костюм — то дитяча заздрість. Полювання — то природній інстинкт, закладений в людині з стародавніх часів, з тих часів, коли полювали на мамонтів, щоб прокормити родину. Отакий інстинкт прокинувся в нашого сусіда діда Степана.

Детальніше...