Ландшафтний дизайн

Місто в ранці біжить. Біжить з однією думкою: встигнути. Воно утворює живі ріки на тротуарах і водовороти на майданах. Воно заплигує в громадський транспорт і кидається під колеса автівок на пішохідних переходах. Єдине слово, що лунає в потоці людей - "вибачте, вибачте, вибачте". Ранок у будні - той час, коли місто взагалі не думає, воно навіть не вітається, воно мріє встигнути, хоча б в останню секунду.

Детальніше...

Кодема - лист з війни

Швидкий потяг зі столиці на Дніпро колихав пасажирів і відстукував кілометри шляху. Серед тих пасажирів колихався по життю і я. За вікном краєвиди Черкащини - лани, села, ліси, знов лани, річки... Думки мінялись як краєвиди і плавно переходили у сон...

Детальніше...

Кредит

Світало... Разом з другими півнями будив село завівши автомобіль. Прогрівати його довго не прийшлось, ще не охолов після вчорашньої спеки. Трішки "Москвич" по чхав, загудів... Склав в багажник гостинці, відкрив ворота і вирушив в справах до міста. Понад Дніпром, через старий кар’єр на сусіднє село. Далі петляючи по між ям різної глибини спішив до Любимівки.

Детальніше...

Дорожня карта

Районний центр для більшості моїх односельців  це пошта, вокзал, елеватор, ринок, універмаг, лікарня, сільгосптехніка та ще кілька закладів, от і все містечко. Усе за кілька хвилин ходи одне від другого! Обласний центр  таємниця, його відвідини  то ціла подія. Знавець обласного міста – голова колгоспу, він же основний консультант для відряджуваних.

Детальніше...

Таврійська пригода

Погожого липневого ранку швидкий електропоїзд віз нас у провінційне таврійське містечко на березі Азовського моря. Генічеськ, місто засноване ногайцями у XVІІ ст. під назвою Дженішке, сьогодні стало чи не основним курортом в західному Приазов’ї. після минулорічної московської окупації нашого українського Криму весь потік туристів з промислових міст Придніпров’я переорієнтувався саме на курорти степової Таврії. Не став винятком і провінційний Генічеськ.

Детальніше...