Фонтан рівної нерівності
Великий філософ з Чорнух колись вчив, що люди — то є сосуди різного розміру, а Бог подібний фонтану котрий їх наповнює. Тому і рівність сосудів полягає, щоб вони усі є однаково повні. Люди ж є рівні у тому, що кожен може повною мірою розвивати здібності, закладені в нього Богом...
Три сестри
У Компаніївських степах, між кинутих хуторів, понад шляхом росте три груші. Три напівдикі груші. Три сетри. Три господарки степу. Говорять люди, що то не груші, а душі жіночі...
Капелюх і тростина
За Звонецьким порогом, за островами Махартетами, впадає в Дніпро річка Ворона. І там, де річка Ворона з Дніпром ділить берег, примостилось село Воронівка. Старе село. Тут на порогах канівські міщани тримали уходи ще на межі п’ятнадцятого і шістнадцятого століття. Степ і Дніпро, кручі та острови, скелі...
Ніч
Ніч. Пора дня, що лякала людство з найпершої секунди його існування. Протягом тисячоліть сотні жерців ледь не щодня приносили криваві жертви своїм богам, аби ті не робили ніч вічною. Вбивались чоловіки, ґвалтувались жінки – усе аби врешті-решт темрява пішла і настав новий день. Усе аби позбутись того алогічного, тваринного страху, що викликає нічний морок в будь-якій душі, котру поглинає собою і поступово перетворює на часточку себе.Подорож до межі ночі
Головне зло — еталон всіх інших — війна. Тому, хто не згоден сприймати аргументи, висунуті урядами, щоб виправдати війну, ця кривава бійня, в якій мільйони людей вбивають один одного, є верхівкою абсурду та кошмару. Найдивовижніше, що суспільству вдається підвести людей до смирення перед цим абсурдом, ба навіть до забуття, не застосовуючи при цьому часто ніякого насильства...