Оповідка про загадковий Пересічень

При впадінні в Дніпро річка Самара своїми рукавами межує острів. Острів невеличких чистих озер, котрі живляться джерелами з під скель. Колись коло того острова води Дніпра набирали швидкість і пірнали під веселками, розбиваючись об пороги. Тут починалося наше місто...

 

Детальніше...

Волошка Конки

Поміж розкиданих рибалками сіток наш катер тримав курс на частинку недотопленого Великого Лугу. Там, попереду, були острови Великих Кучугур. Недотоплені острови - як недотоплена історія України. Десь тут під нами, укрите водою, дихає тисячами джерел місто Орду. Скільки ж під водами Дніпра затоплених міст, які перехоплювали естафету епох, зберігаючи життя! Тут жили люди завжди, аж до затоплення теренів водосховищем.

Детальніше...

Серіали

Небайдужість сільської людини до чужого горя описана в багатьох творах наших митців. Ця риса характеру не покидає селян ні в погані часи, а ні трішки кращі. Чому жінка, немаюча матеріальної впевненості, буквально в завтрашнім дні, читає книгу про нещасне кохання графині щиро плаче? При чому це кохання бідкається між двох багатих парубків. Дуже багатим молодим і надзвичайно багатим пристаркуватим в передсмертній комі. В муках вибору, вийти відразу за молодого, чи на певний час за старого, а потім за молодого графиня дуже вагається. Героїня твору вибирає, а сільська жінка плаче над її горем. Забувши на якийсь час про свої повсякденні проблеми.

Детальніше...

Соняхи війни

Присвячено 43-му ОМПБ "Патріот"

"Соняшники стояли німі і старі, наче їх, молодих, цього літа ніколи і не було. З води пахло кіньми, і в їхніх конячих загуслих слідах де-не-де одинокою білою несміливою цяткою доцвітав болотяний білець. Чорна роззорена земля лежала на спині і мовчала. Рябою латкою по ній скакала сорока, ніби комусь на згадку...", - Микола Вінграновський

Детальніше...

Роздуми біля вікна

За вікном рання осінь. Точно така як рік тому, перед відправкою на фронт. Навіть ті ж чоловіки біля сусіднього під’їзду грають в доміно. Ті самі і з тими ж думками. Рік тому вони чекали війська Московії, рахуючи свої пенсії в рублях. І нині чекають в надії не стільки вже на пенсії, як на покарання неслухняних. От тільки стук кісточок раніше був просто звук. Тепер він здається гучніший, зліший і в унісон йому чую відлуння вибухів і розривів...

Детальніше...