Тролейбусом до Хрещатика

На тому боці зупинився тролейбус, одні пасажири виходили, інші заходили, а Льоня нетерпляче переступав з ноги на ногу, ждучи, коли проїдуть машини. І треба ж отак: підійшов до кіоска купити газету — жодної машини не було, а як тільки рушив до зупинки тролейбуса — де й узялися! Шурхотять одна за одною, ех, утече вагон, а він же чекав на нього хвилин п'ятнадцять!..

Детальніше...

Життєва оповідка про сучасні родоводи

Якось до війни пішла мода на дворянські родоводи. Та так пішла, що народ масово копошився в архівах, а в кого була копійчина, то наймав фахівців. І так той рух розвинувся, що аж занадто. Не те що в містах, а навіть в селах почали масово з’являтись нащадки вельможних родів.

Детальніше...

Знакова зустріч

Інколи трапляються зустрічі, котрі важко усвідомити й оцінити. Вони раптові та неочікувані. В житті я мав декілька випадкових зустрічей, котрим не можу дати пояснення. Хто це був, як це сталось і про що була мова мені навряд коли зрозуміти. Я не запам’ятав як цих людей звати. Я не можу згадати їх облич. Я тільки пам’ятаю зустрічі.

Детальніше...

Наперекір буденним негараздам

Сміливо, наперекір усім сумнівам, просувайся на поклик майбутнього! Не дивись з капризом образи на розчарування, якими вінчає тебе доля. Ти хотів, щоб тебе одразу носили на руках, мов короля? Тоді ти б ніколи не задумався, ким є...

Детальніше...

Валер'ян Валер'янович

Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще років 70 за спиною.

Детальніше...