Чесна людина

Їхали ми з другом Іваном у відрядження до Львова. Все, як годиться в таких випадках: костюм у чохлі за спиною, сумка з речами, сумка з харчами... В купе потяга "Січеслав-Трускавець" уже був попутчик. Високий кремезний козак років на десять старший за нас. Він сидів біля віконця в акурат формуючи гірку з продуктів на столику. Продукти були явно без ГМО і мали здоровий домашній вигляд.

Детальніше...

Баян

Який батько не мріє про добротну освіту своєї дитини, про її всебічний розвиток? Отак і мій батько мрі­яв. Він ніколи не шкодував грошей на підручники і все, що пов'язане було з навчанням. Я йому віддячував за це гарними оцінками та участю в районних предметних олімпіадах. Але була в батька заповітна мрія: вивчити мене музиці.

Детальніше...

Відьма

Катруську в селі знали, як непевну. Красуня до нестями, вона могла місяцями гуляти, а могла не виходити з церкви і жити, як Бог велів. Під час загулу не просихала, водилася казна з ким, для азарту крала... Вкраденого у неї без нагальної потреби ніхто не відбирав, бо чесно все відшкодовувала на тверезу. Навіть з лишком...

Детальніше...

Літературне село

Ніч і шлях. Дороги і ями. Думи... Від котрих відволікало світло фар зустрічних автівок. Вже далеко за північ, сон нагадує про себе. Довга дорога зі столиці до Дніпра. Тяжкі останні десятки кілометрів. Потреба випити кави, аби прогнати сон, змушує зупинитися біля придорожнього кіоску.

Детальніше...

Блокпост

Кружка теплого, на вишневих гілочках, чаю, обійнята долонями, є вікном у просторі. Вікном, через яке людина миттєво переноситься за своїми думками в інші краї й часи, шукає відповіді на запитання. Саме у такому пошуку, на великому скаті, сидів, розмірковуючи над тим, що розділяють ці мішки з піском? Що привело сюди цих хлопців? За спиною – Дніпровський степ, попереду – Донецький. І між степів – блокпост, як камінь межовий, водорозділ свідомості...

Детальніше...